Неодноразово громадяни України були заручниками різкого коливання цін на соціально важливі групи товарів: хліб, олію, цукор, молоко, паливно-мастильні матеріали тощо. Найчастіше раптовий ріст цін на ринку був економічно необґрунтованим і відбувався внаслідок узгодження дій (змов) між конкурентами. Антиконкурентні узгоджені дії вчиняються суб’єктами господарювання з метою отримання надприбутків або мінімізації власних ризиків на ринку за рахунок споживачів. Зазвичай антиконкурентні домовленості підприємців направлені на створення штучного дефіциту, підвищення цін на товари, поділ між собою покупців або території товарного ринку, усунення із нього інших конкурентів, встановлення монопольного (домінуючого) становища.

Нещодавно Чернівецька міська рада ухвалила рішення «Про затвердження Положення про порядок формування Реєстру недобросовісних учасників торгів у м. Чернівцях». Саме це рішення міської ради змусило нервувати організації, що нав’язують чернівчанам неякісні послуги, товари та роботи за кошти платників податків.

Передбачається, що реєстр недобросовісних учасників стане інформаційною базою даних, яка міститиме відомості про бракоробів. Завдяки реєстру громадяни знатимуть своїх героїв «в обличчя». Всіх хто потраплятимуть, у так званий, «чорний список», в подальшому органи місцевого самоврядування не допускатимуть до виконання робіт за бюджетні кошти.

Чернівецька міська рада на своїй останній сесії ухвалила рішення «Про затвердження Положення про порядок формування Реєстру недобросовісних учасників торгів у м. Чернівцях». Аналогічних «Чорних списків» немає досі в жодному іншому обласному центрі, тож цей документ є ноу-хау в галузі місцевого нормативного регулювання.

Чернівці, які готуються відзначити у жовтні 2008 року своє 600-річчя, у 2007 так і не змогли отримати з Державного бюджету в сімі 44 мільйонів гривень на ремонт та реставрацію пам’яток історії і культури.